Знову про життя на Марсі

В продовження теми пошуку життя на Венері, погляньмо ще раз на Марс. Це найбільш подібна до Землі планета Сонячної системи. Але це, скоріше похвала, ніж реальна схожість.

Мільярди років тому Марс мав океани, річки, озера й струмки, а також щільну атмосферу, багату на вуглекислий газ. У той час він був молодшим братом Землі: прохолоднішим, сухішим, з великими полярними льодовиками, але в межах життєздатних умов. Саме тоді на Землі вже існували мікроорганізми. Тож цілком логічно запитати: а чи було життя і на Марсі?

Чотири основні умови для життя

Щоб оцінити ймовірність минулого чи нинішнього існування життя на Марсі, науковці керуються чотирма головними критеріями:

1. Вода. Життя, принаймні у відомій нам формі, потребує рідкої води. І не будь-якої: вона не повинна бути надто солоною чи кислотною, і має бути доступною у великих обсягах. Деякі земні мікроорганізми здатні виживати в екстремальних умовах, але навіть у них є межі.

2. Хімічне середовище. Життя потребує будівельних блоків: вуглецю, водню, азоту, кисню — у достатній концентрації й у потрібних місцях, бажано поблизу поверхні. Водночас високий вміст важких металів, таких як нікель чи цинк, може зробити середовище токсичним.

3. Джерело енергії. Життя повинне мати енергетичну підтримку: це може бути світло Сонця або геохімічні джерела, як-от гідротермальні джерела. Також необхідні хімічні речовини для зберігання й обміну енергією.

4. Фізичні умови. Температура, тиск, рівень радіації — усе має бути в допустимих межах. Життя потребує субстрату, на якому можна закріпитися, і механізмів поширення, щоб отримувати ресурси.

Марс у далекому минулому задовольняв деякі з цих умов. Але чи всі — залишається невідомо. І навіть якщо так, ми досі не знаємо, чи цього достатньо, щоб життя дійсно виникло.

Що з водою сьогодні?

Сучасний Марс — непривітне місце для життя, але не зовсім безнадійне. Найперспективніший напрям — пошук рідкої води.

• Підлідне озеро? У 2018 році з’явились докази наявності озера під південним полярним льодовиком, яке могло б залишатися рідким завдяки тиску зверху. Проте подальші дослідження поставили це під сумнів — можливо, радар зафіксував не воду, а інше явище.
• Темні смуги на схилах. З 2015 року відомі так звані повторювані схилові лінії — темні смуги, що з’являються влітку. Одна з гіпотез — сезонне танення підземної води, хоча можливі й інші пояснення, наприклад, атмосферна волога чи пересування мінеральних частинок.
• Вода в надрах. У 2024 році дослідники, що працюють з апаратом InSight, виявили сейсмічні сигнали, які можуть вказувати на наявність рідкої води на глибині 10–20 км. Ймовірно, це не водяні резервуари, а гідратовані мінерали — мікроскопічні кількості води в тріщинах кори, зігріті залишковим теплом.

На Землі подібні умови можуть підтримувати життя, тож не виключено, що стародавні марсіанські мікроорганізми змогли “переселитися” глибше в надра планети.

Сьогодні марсохід Perseverance досліджує кратер Єзеро, колишнє дно давнього озера, шукаючи мікроскопічні сліди життя. А ровер Rosalind Franklin Європейського космічного агентства планує прибути на Марс у 2028 році, щоб бурити ґрунт і досліджувати підповерхневі зразки.

Життя — це складна система, що вимагає надзвичайно специфічних умов. Марс, схоже, колись мав частину з них. Але чи було цього досить? І чи могло щось вціліти до сьогодні? Остаточної відповіді немає. Але саме тому ми продовжуємо шукати — бо, можливо, сліди життя вже чекають нас просто під марсіанським пилом.

Читайте також: Чи справді в хмарах Венери може бути життя?

Джерело: Universe Today