Знову про каву: чорна кава — довше життя? Нове дослідження

Нове дослідження науковців з Університету Тафтса (США) свідчить: вживання 1–3 чашок кави на день може знизити ризик передчасної смерті. Але є одне “але” — цукор і вершки можуть нівелювати цю користь. Про це повідомляє видання ScienceDaily.

Кава — не лише стимул, а й потенційний захисник серця

У публікації в The Journal of Nutrition дослідники зі Школи харчових наук і політики ім. Фрідмана повідомляють про результати великого обсерваційного дослідження, яке охопило понад 46 тисяч дорослих американців. Згідно з даними, вживання 1–2 чашок кофеїнової кави щодня пов’язане зі зниженням загального ризику смертності на 14%, особливо — від серцево-судинних захворювань. При споживанні 2–3 чашок користь зростає до 17%, але не збільшується далі при вищому об’ємі.

Проте позитивний ефект зникає, якщо кава містить великі кількості доданого цукру та насичених жирів (наприклад, з вершками чи жирним молоком). Чорна кава або кава з мінімальними добавками демонструвала чітке зниження ризиків.

Дані були взяті з дев’яти циклів Національного обстеження здоров’я та харчування США (NHANES) за період з 1999 по 2018 роки. Учасники проходили опитування про добове споживання продуктів, зокрема кави, з урахуванням її типу (з кофеїном або без), кількості доданого цукру та жирів.

Низький рівень цукру визначався як менше 2,5 г на чашку (половина чайної ложки), а низький рівень насичених жирів — як менше 1 г (еквівалент 5 ст. ложок 2% молока або 1 ст. ложка вершків).

Дослідження не виявило істотного зв’язку між вживанням кави без кофеїну та ризиком смерті. Автори припускають, що це може бути пов’язано з низьким рівнем її споживання серед учасників.

Ключова новизна цього дослідження — кількісна оцінка саме добавок до кави, яких часто не враховують у попередніх роботах. Як зазначає перша авторка дослідження Бінцзе Чжоу, рекомендації щодо обмеження цукру й насичених жирів у харчуванні, сформульовані в Dietary Guidelines for Americans, повністю узгоджуються з отриманими результатами.

Автори підкреслюють, що дослідження має обмеження: дані були зібрані на основі самозвітів про харчування, що не завжди є точними через добові коливання. Крім того, оскільки це обсерваційне дослідження, воно не доводить причинно-наслідкового зв’язку, а лише вказує на статистичну асоціацію.