Цікаві факти про панголінів

Панголін – дивна істота, наче шишка на ніжках, це неймовірна тварина, вкрита міцними лусками, яка за допомогою довжелезного язика ласує комахами. Сніданок, обід і вечеря — все це складається з мурах і термітів. І панголінові це дуже до смаку! Щороку у лютому відзначають Всесвітній день панголіна. Дізнаймося більше про цю дивну істоту, нумо читати цікаві факти про панголінів.

Панголіни належать до родини Manidae і є справжніми комахоїдними гурманами. Їхній розмір коливається від 45 сантиметрів до 1.5 метра завдовжки, а вага — від 4 до 72 кілограмів. Тривалість життя цих тварин у природі досі точно невідома, адже вони ведуть потаємний спосіб життя й зустріти їх надзвичайно важко.

Назва «pangolin» походить від малайського слова «penggulung», що означає «той, хто згортається». І справді: відчувши небезпеку, тварина скручується у щільний клубок, прикриваючи голову передніми лапами й перетворюючись на справжній живий їжачий м’яч.

Де живуть панголіни?

Сьогодні у світі відомо вісім видів панголінів. Половина з них мешкає в Африці:

Панґолін чотирипалий (Phataginus tetradactyla)
Панґолін тризагострений (Phataginus tricuspis)
Панґолін темінка (Smutsia temminckii)
Панґолін велетенський (Smutsia gigantea)

Ще чотири види населяють Азію:

Панґолін індійський (Manis crassicaudata)
Панґолін яванський (Manis javanica)
Панґолін філіппінський (Manis culionensis)
Панґолін п’ятипалий (Manis pentadactyla)

Нещодавні генетичні дослідження навіть натякають на існування загадкового «п’ятого» азійського виду — Manis mysteria. ¹

Панголіни чудово почуваються і в тропічних дощових лісах, і на відкритих саванах. Одні мешкають переважно на землі, інші, як-от чотирипалий панголін, вправно лазять по деревах. Вони здебільшого ведуть нічний спосіб життя і є самітниками.

Цікаві факти про панголінів

Панголіни унікальні – це єдині ссавці на Землі, вкриті справжніми лусками. Проте саме їхня загадковість зробила їх найбільш контрабандованими тваринами світу. Їхні тіла цінують у торгівлі екзотичними тваринами, традиційній медицині та навіть у вигляді «делікатесного» м’яса.
Панголіни — ссавці, а не рептилії. На перший погляд, панголін більше нагадує дракончика, ніж ссавця. Але він таки відноситься саме до класу ссавців. Його коричневі луски складаються з кератину — тієї ж речовини, з якої зроблені наші нігті, волосся та роги носорогів. Луска вкриває більшу частину тіла й становить приблизно п’яту частину ваги панголіна, тобто приблизно 20 % ваги тіла. ²
Найвідоміша особливість панголінів — це їхній язик. Вузький, липкий, завдовжки аж до 70 сантиметрів (а іноді майже як саме тіло, без хвоста!), він створений для того, щоб вичерпувати мурах і термітів із гнізд та мурашників. Уявіть: за рік одна така тварина може з’їсти до 70 мільйонів комах!
Коли панголін шукає їжу, він за допомогою потужних передніх кігтів розкопує мурашники, а тоді вправно працює язиком. Щоб захиститися від укусів комах, ці тварини навіть уміють щільно закривати вуха й ніздрі.
Усе тіло панголіна вкрите міцними лусками, зробленими з кератину — тієї ж речовини, з якої складаються людські нігті. Ця «броня» настільки надійна, що навіть левові зуби не можуть пробити її. Саме завдяки лускам панголін отримав прізвисько «лускатий мурахоїд».
Але панголіни не родичі мурахоїдам і броненосцям. Вони ближчі до котів, собак і ведмедів, ніж до броненосців чи мурахоїдів.

Читайте також: Цікаві факти про мурахоїдів

Луска панголіна — це надійний щит навіть від левів, тигрів чи гієн. Якщо ж небезпека занадто близько, він миттю скручується в клубок, стаючи менш ніж удвічі меншим за свій розмір, і виставляє назовні гострі луски. А для додаткового захисту може ще й виділити різко пахнучу рідину з анальних залоз, щоб відлякати хижака. При цьому панголіни — миролюбні істоти, які ніколи не поводяться агресивно.

Панголіни бачать і чують погано, зате мають чудовий нюх. Саме запах допомагає їм знаходити їжу, орієнтуватися на місцевості та навіть спілкуватися. Вони активно мітять територію запахами, а характерне похитування головою, можливо, пов’язане із «зчитуванням» ароматів.
Більшість видів риють глибокі нори, в яких ховаються вдень, виходячи на полювання вночі. Деякі нори сягають 2,5 м завглибшки й створюються всього за кілька хвилин! Згодом покинуті сховища стають домівкою для птахів, рептилій та дрібних ссавців, а також рятівним укриттям під час пожеж.
Це розумні, чутливі істоти, здатні відчувати страх. У неволі панголіни страждають від сильного стресу, мають високий рівень кортизолу, що призводить до хвороб і смертності. Через мале знання про їхню біологію утримувати панголінів у неволі практично неможливо: вони гинуть від недоїдання чи хвороб.
Малюків панголінів називають «pangopups». Мами носять їх на основі хвоста під час пошуків їжі. Якщо виникає небезпека, дитинча згортається у клубок, а мама миттю обіймає його своїм тілом. Зазвичай народжується лише одне дитинча, яке кілька місяців живе з матір’ю, поки його м’які луски не затвердіють.

Загрози для панголінів

Найбільша загроза панголінів — люди. На жаль, сьогодні всі панголіни опинилися на межі зникнення. Їхні популяції катастрофічно скорочуються через браконьєрство й нелегальну торгівлю. Вважається, що панголіни — найбільш контрабандована група ссавців у світі.
З 2000 до 2013 року браконьєри вбили й продали понад мільйон панголінів. Їхнє м’ясо вважають делікатесом, а луску використовують у традиційній медицині та навіть як прикраси у ритуалах. Методи вилову жахливі: тварин випалюють із нір, оглушують, а потім кидають у киплячу воду. ²

Луска, що не має жодної доведеної лікувальної цінності, високо цінується в традиційній китайській медицині: її висушують, перемелюють на порошок і навіть виготовляють з неї пігулки. До цього додається попит на м’ясо панголінів, яке в деяких країнах вважають делікатесом. Щороку десятки тисяч тварин потрапляють до рук браконьєрів, і за останнє десятиліття з природи вилучено понад мільйон особин.

Попри поширені міфи у Китаї та В’єтнамі, луска панголінів не має жодної лікувальної дії. Вона складається з кератину й нічим не відрізняється від наших нігтів. Проте попит на «ліки» з луски досі підживлює браконьєрство. Гарна новина: у 2025 році Китай прибрав панголіна зі своєї фармакології, що ускладнило легальне використання частин тварини в медицині. Але цього ще недостатньо. ²

Сьогодні всі вісім видів панголінів захищені національними та міжнародними законами, а Міжнародний союз охорони природи (IUCN) визнав три з них критично загроженими. Сьогодні більшість видів панголінів перебувають на межі зникнення. Китайський, філіппінський і сунданський види визнані критично зникаючими, індійський, панґолін тризагострений і велетенський — під загрозою зникнення, а чотирипалий і Теммінка — уразливими.

Проти браконьєрів виступають уряди, природоохоронні організації та журналісти-розслідувачі в Азії та Африці. Вони працюють разом, аби розкривати схеми незаконного вилову й торгівлі та рятувати цих унікальних істот. WWF та інші організації активно підтримують проєкти з охорони середовища й посилення правоохоронних дій.

Людина нищить місця проживання панголінів, вирубує ліси, розорює землі під ферми, будує дороги й селища. Використання пестицидів зменшує кількість комах — основного корму панголінів. А вирубка лісів відкриває нові території для мисливців.

Допомогти може кожен: від підтримки фондів до поширення інформації. Чим більше людей дізнається про панголінів, тим більше шансів, що ці неймовірні тварини будуть збережені.

Щоб врятувати цих тварин, необхідно боротися з браконьєрством, зберігати їхні природні місця існування та відмовлятися від продуктів, пов’язаних із їхньою експлуатацією. Кожен із нас може додати свій голос до руху за їхній захист.

Панголіни відіграють важливу роль у підтримці рівноваги природи, контролюючи чисельність комах, вони поїдають мільйони комах і допомагають ґрунту відновлюватися.. Якщо ми втратимо панголінів, екосистеми Африки та Азії зазнають серйозних змін.

Що їсть панґолін?

Панґолін харчується переважно мурахами й термітами. Іноді він з’їдає й інших дрібних комах. За рік одна тварина може знищити до 70 мільйонів комах, допомагаючи контролювати їх чисельність у природі.

Чи відкладають панґоліни яйця?

Ні. Панґоліни — це ссавці, вони народжують живих дитинчат, зазвичай по одному малюку.

Скільки можуть жити панґоліни?

Тривалість життя у дикій природі достеменно невідома, але вважається, що вони можуть жити близько 20 років. У неволі живуть рідко й недовго через стрес і складність утримання.

Чи броненосець родич панґоліну?

Ні. Хоча панґоліни й броненосці схожі тим, що вкриваються «бронею» й уміють згортатися у клубок, вони не є родичами. Броненосці належать до ряду неповнозубих (разом із лінивцями та мурахоїдами), а панґоліни утворюють окремий ряд Pholidota. Схожість між ними — це приклад конвергентної еволюції: різні тварини виробили подібний захист у схожих умовах.

Чи мурахоїд родич панґоліну?

Також ні. Панґоліни й мурахоїди обидва харчуються мурахами й термітами, мають довгі язики та сильні кігті. Але мурахоїди — це теж неповнозубі, близькі до броненосців, тоді як панґоліни генетично ближчі… до ссавців (котів, собак, ведмедів).
Тобто броненосці й мурахоїди зовсім не родичі панґолінів, а лише «схожі за професією».

Чи дружелюбні панґоліни до людей?

Панґоліни — дуже полохливі та потаємні тварини. Вони не агресивні, не нападають і уникають контактів з людьми. Якщо відчувають небезпеку, скручуються у кулю, захищаючись, але шкоди людині не завдають.

Читайте також: Цікаві факти про дикобразів