У гонитві за відповіддю на одне з найглибших запитань людства — чи є життя за межами Землі — науковці стикаються з серйозною технічною перепоною: як побачити планету, схожу на Землю, що обертається навколо іншої зорі, не затьмарену світлом цієї зорі? Проблема полягає не лише у відстані, а й у тому, що навіть найбільші телескопи людства поки що не здатні розв’язати цю задачу.
У новій науковій статті 1 професорка астрофізики Гайді Ньюберг з Rensselaer Polytechnic Institute пропонує інноваційне — і технічно реалістичне — рішення: замість круглих дзеркал будувати космічні телескопи з прямокутними дзеркалами. Про це пише eurekalert.
Життя у Всесвіті: рідкість чи норма?
Земля — єдине відоме місце у Всесвіті, де існує життя. Воно з’явилося тут майже одразу після утворення планети, але на формування багатоклітинних організмів знадобилося близько трьох мільярдів років. Людство — лише миттєвий спалах у цьому масштабі часу. Це дозволяє припустити, що примітивне життя може бути поширеним, але розумне — рідкісним і тимчасовим явищем.
Щоб знайти іншу цивілізацію, можливо, доведеться вирушити до неї самостійно. Але обмеження швидкості світла, складність міжзоряних подорожей і потреба у стабільних зорях (схожих на Сонце) звужують коло пошуків. Найперспективніші цілі — приблизно 60 зір, схожих на Сонце, які розташовані ближче ніж за 30 світлових років.
У пошуках голки в космічному стозі сіна
Проблема в тому, що навіть найближча «Земля 2.0» буде затемнена сліпучим блиском своєї зорі. У видимому світлі Сонце яскравіше за Землю в понад 10 мільярдів разів, а у середньоінфрачервоному діапазоні (близько 10 мікрон) — «всього» в мільйон разів. Але щоб побачити таку планету з цього діапазону, телескоп має бути щонайменше 20 метрів у діаметрі. Для порівняння, JWST (Джеймс Вебб) має лише 6,5 м.
Рішення, які вже розглядали:
- Флот телескопів з точним інтерферометричним калібруванням — технічно надскладно.
- Зоряні парасолі (starshades) — потребують синхронного керування двома апаратами на великих відстанях.
- Менші телескопи у видимому діапазоні — не можуть ефективно блокувати світло зорі.
Усі ці підходи наразі потребують прориву в технологіях або занадто складні для реалізації.
Прямокутний телескоп
У своїй статті Ньюберг пропонує телескоп із прямокутним дзеркалом розміром 1×20 метрів, що працює в інфрачервоному діапазоні (~10 мікронів), подібно до JWST. Такий телескоп міг би досягти необхідної роздільної здатності лише в одному напрямку — вздовж довгої осі дзеркала. Але поворотом телескопа навколо зорі можна охопити повний кут і розпізнати планети у різних напрямках.
Цей підхід має низку переваг:
- Використовує вже існуючі технології, без потреби у нових проривах.
- Може виявити до половини всіх потенційно Землеподібних планет навколо сонцеподібних зір у межах 30 світлових років.
- Очікуваний час пошуку — менше трьох років.
Теоретично, якщо кожна зоря має хоча б одну схожу на Землю планету, телескоп знайде до 30 нових світів. Наступним кроком буде спектральний аналіз атмосфер, щоб виявити можливі ознаки життя — зокрема кисень, що може свідчити про фотосинтез.
Земля 2.0 — не така вже й далека
Ідея Ньюберг — це не футуристична мрія, а практичний проект, що може бути реалізований у найближчому десятилітті. Такий телескоп, попри незвичну форму, може стати ключем до відкриття планети-близнюка Землі — не лише за розміром і температурою, а й, можливо, за наявністю життя.
Все найцікавіше за тиждень?
Щопʼятниці отримуйте найцікавіші статті за тиждень на ваш імейл.
Хоче сповіщення ЩОДНЯ? Тоді вам на ТГ-канал DAY TODAY (цікаве 🌍)
