День боротьби за права кримськотатарського народу
Що це за день?
Щороку 18 травня кримські татари відзначають «День боротьби за права кримськотатарського народу». Цей день є важливим і для всього народу України, оскільки киримли протягом століть були сусідами українського народу і також зазнавали утисків спочатку в Російській імперії, а потім – в СРСР. Попри те, що у 2014 році півострів окупувала Росія, увесь світ продовжує вважати його частиною України.
Схожі події:
🇺🇦 День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу
🇺🇦 День кримського спротиву російській окупації
Підпишіться на наші канали у Viber чи Telegram і ми нагадаємо вам про всі актуальні свята та події на кожен день.
Як виникла ідея відзначати День боротьби за права кримськотатарського народу?
День боротьби за права кримськотатарського народу було впроваджено у травні 2014 року. Відповідний наказ підписав Олександр Турчинов, який на той час тимчасово виконував обов’язки Президента України. Дату було впроваджено з нагоди сімдесятої річниці виселення представників кримськотатарської народності з історичної батьківщини – Кримського півострову.
Донос
Події, пов’язані з виселенням кримськотатарського народу із Криму, відбулися у травні 1944 року. Наслідки депортації вражають: усього за 3 дні було виселено понад 180 тисяч осіб.
Все розпочалося з доносу. Записка з наклепом з’явилася на столі Лаврентія Берії 22 квітня, коли ще велися активні військові дії з нацистськими загарбниками. У доносі йшлося про те, що велика кількість кримських татар дезертирувала з Червоної армії. У свою чергу Берія передав цей донос Сталіну та зробив ще додатковий наклеп на кримських татар, мовляв, що вони є справжніми зрадниками та не бажають проживати на прикордонних теренах СРСР. Саме він підкинув пропозицію депортувати численну народність з Кримського півострову та поселити їх в Узбекистані.
11 травня 1944 року Державний комітет оборони Радянського союзу прийняв секретну постанову про виселення кримських татар. Мова в цьому документі йшла про те, що представники кримськотатарської народності начебто брали участь у масових зрадницьких заходах та співпрацювали з ворогом, відстоюючи інтереси загарбника. Разом з тим жодне з цих звинувачень не було доведено. І якщо були поодинокі випадки дезертирства та колабораціонізму, то вони були розглянуті окремо, а такі особи були засуджені.
Депортація
Операцію по виселенню кримських татар було розпочато у ночі, а саме о 3:00, 18 травня і вона тривала до 20 травня 1944 року. У цих подіях брало участь понад 30 000 співпрацівників Народного комісаріату внутрішніх справ СРСР. Люди мали лише півгодини на збори. За документами кожна родина мала змогу взяти до 500 кг особистих речей, проте в реальності кожній людині ледь вдалось зібрати до 30 кг одягу та продуктів. Майно, що люди залишили після, себе було просто конфісковане на користь держави.
Всього за 3 дні представників киримли перевезли до різних залізничних станцій Криму, звідки спеціальними потягами відправили до Узбекистану.
За цей час було депортовано близько 200 000 осіб, для цього було задіяно понад 60 ешелонів. А юнаків з кримськотатарських сімей було мобілізовано до різних військових формувань Казахстану. Близько 6 000 осіб отримали звинувачення у колаборації з фашистами та іншими противладними елементами та були арештовані і скеровані до ГУЛАГу. Багато людей загинули в дорозі.
Демобілізація військових кримськотатарської народності
Як тільки закінчилася Друга світова війна, кримських татар почали масово демобілізувати з Радянської армії. До 1946 року було демобілізовано та направлено до трудових таборів Сибіру близько 9 000 колишніх солдат. Їм не дозволяли повертатися до своїх сімей, які перебували на засланні в Узбекистані аж до 1953 року включно. Так поводилися зі всіма військовими, що належали до народності кримських татар. Їх без розбору відправляли для розбудови сибірських територій. Така ж доля спіткала відданих військовослужбовців Радянської армії та героїв СРСР. Під час мобілізації та спецпоселення солдати віддавали свої військові квитки та зброю.
У той самий час радянська влада видала спеціальну Постанову, у якій йшлося по права поселенців. Згідно до неї вони вважалися повноцінними громадянами Радянського союзу без можливості виходити за межі спецпоселень. Вони також у призначені терміни мали з’являтися до міліцейської частини та звітуватися про свою присутність у поселенні. Також необхідно було доповідати у міліцейські органи.
Незворотні наслідки депортації
Масове виселення кримських татар з півострову та переселення їх в Середню Азію мало для цієї народності доволі трагічні наслідки. За рік від важких хвороб, голоду, фізичного та морального виснаження загинуло близько 35 000 осіб. Збитків зазнали господарства самого півострову, який водночас втратив таку велику кількість працівників.
Варто сказати, люди часто утікали з поселень. Однією з найбільших втеч вважається подія 1948 року. Тоді понад 8 тисяч кримських татар без дозволу залишили свої спецпоселення. Проте понад 6 тисяч з них було затримано і 2 тисячі – покарано. Цього ж року було видано наказ, в якому йшлося про кримінальну відповідальність, яка мала впроваджуватися у відношенні до втікачів. Так, втікачів карали 20-ти річними примусовими роботами. Наказ діяв до 1954 року.
Повернення на історичну Батьківщину
У 1956 році кримські татари отримали звільнення від обов’язкового проживання у спецпоселеннях, проте права повернутися назад до своїх домівок так і не отримали. Разом з тим, різноманітні політичні протести кримських татар не вщухали. Тому, у 1967 року Президія Верховної Ради Радянського союзу скасувала всі звинувачення щодо представників кримськотатарської народності. Але про повернення до Криму не варто було і мріяти. А тільки згодом, у 1974 році представники різних національностей, в тім числі і кримські татари отримали дозвіл повернутися на півострів, у свої колишні помешкання.
Однак це було тільки «на папері», на практиці влада чинила чималі перешкоди для повернення виселених. Відмова у реєстрації, а потім насильне виселення з півострова.
Однак попри великі перешкоди та переслідування, у 1969 році до Криму почали повертатися перші родини. За 70-ті роки на півострів повернулося близько 3500 вигнанців, а це близько 200 родин. Кримські татари поверталися не тільки до Криму, але й до його околиць – Одеська, Запорізька, Херсонська області тощо.
Проблеми сьогодення
Родини, що поверталися на свою історичну землю, стикалися з великою кількістю проблем. Зокрема, після їхньої депортації на їхніх землях почали проживати інші люди.
У часи вже незалежної України киримли отримали повну підтримку з боку влади, було створено всі умови для їх проживання. Проте Автономна республіка Криму не стала національно-територіальною автономією. В результаті контролювати півострів стали проросійські сили. Проросійські політичні еліти почали озвучувати бажання виходу зі складу України та приєднання до Росії. У 2014 році півострів окупувала Росія, після чого було проведено незаконний “референдум”.
Займаючи проукраїнські позиції, кримські татари викликали негативне ставлення до себе з боку російської влади. Вони зазнають масових арештів та переслідувань.
День боротьби за права кримськотатарського народу в історії
-
1944 11 травняДержавний комітет оборони Радянського союзу прийняв секретну постанову про виселення кримських татар.
-
1944 18-20 травняОперацію по виселенню кримських татар – з 18 до 20 травня 1944 року.
-
1956Кримські татари отримали звільнення від обов’язкового проживання у спецпоселеннях, проте права повернутися назад до своїх домівок так і не отримали.
-
1974Представники різних національностей, в тім числі і кримські татари отримали дозвіл повернутися на півострів, у свої колишні помешкання.
-
2014Окупація Криму Росією. Займаючи проукраїнські позиції, кримські татари викликали негативне ставлення до себе з боку російської влади. Вони зазнають масових арештів та переслідувань.
Чому важлива ця подія?
Цей день має важливе значення для кримських татар, які на власному досвіді відчули геноцид та його катастрофічні наслідки. Однак, цей день є важливим для кожного народу, оскільки застерігає проти переслідування, депортації та геноциду за будь-якими ознаками.
Кожна людина має право на проживання на території своєї історичної Батьківщини. День боротьби за права кримськотатарського народу дозволяє нагадати, що кожна людина, невелика народність або нація має право на свободу, мирне існування та добробут на теренах рідної землі. Варто сказати, що 18 травня також відзначається День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Коли будемо відзначати День боротьби за права кримськотатарського народу?
Рік | Дата | День тижня |
---|---|---|
2021 | 18 травня | Вівторок |
2022 | 18 травня | Середа |
2023 | 18 травня | Четвер |
2024 | 18 травня | Субота |
2025 | 18 травня | Неділя |