Як мертва жаба надихнула на створення першої батарейки
У 1799 році італійський фізик Алессандро Вольта створив першу в світі електричну батарею — вольтів стовп. Цей винахід виріс із гострої наукової суперечки з його другом Луїджі Гальвані, яку спровокувала мертва жаба. 1
Досліди Гальвані з жабами
Луїджі Гальвані був поважним італійським лікарем. У 1770-х роках він почав вивчати, як електрика впливає на м’язи препарованих жаб. За допомогою електростатичного генератора та лейденської банки він міг створювати заряд і розряджати його на зразки. Його вражало, що лапки жаби смикалися, ніби вона ще жива. У 1791 році він опублікував працю De viribus electricitatis in motu musculari commentarius («Коментар про дію електрики на м’язовий рух»).
Гальвані вважав, що жаба втілює «тваринну електрику» — природну життєву силу, яка активує нерви та м’язи, подібно до того, що спостерігали у живих електричних вугрів і скатів. На його думку, мозок був джерелом заряду, нерви проводили електричну рідину, а м’язи накопичували протилежні заряди.
Суперечка
Спочатку Вольта, професор фізики в Павійському університеті, погоджувався з другом. Але після власних експериментів він дійшов висновку, що Гальвані помиляється: жаба не генерує жодної електрики. Вольта вважав її лише електроскопом — приладом, що виявляє наявність заряду. Джерело електрики, на його думку, походило від контакту двох різних металів. Це явище він назвав «металевою електрикою».
Щоб довести свою правоту, Вольта створив «штучний електричний орган». Він склав почергово диски з міді та цинку, розділені картоном, промокальним папером або тканиною, просоченими розсолом чи кислотою. Коли верхню і нижню пластини з’єднували провідником, через стовпчик починав текти електричний струм. На відміну від лейденської банки, яка може накопичити заряд і вивільнити його коротким потужним імпульсом, стовпчик сам генерував електрику завдяки хімічній реакції та давав стабільний слабкий струм.
Вплив винаходу
Вольта публічно продемонстрував свій винахід лише після смерті Гальвані в 1798 році, у 1799-му. Уже через шість тижнів після того, як Вольта написав листа до Лондонського королівського товариства, англійські вчені Вільям Ніколсон і Ентоні Карлайл використали вольтів стовп, щоб пропустити струм через воду та розділити її на водень і кисень. Так відкрили електроліз. Гемфрі Деві за допомогою великого стовпчика виділив низку елементів, зокрема калій, натрій, кальцій, стронцій і барій.
Вольтів стовп надихнув і культуру. Племінник Гальвані Джованні Альдіні влаштовував по всій Європі видовища, в яких за допомогою стовпчика вражав струмом туші худоби та тіла страчених злочинців. Яскраві описи в пресі та власні тексти Альдіні порушили питання: чи може електрика повернути мертвих до життя? Мері Шеллі дала свою відповідь у романі «Франкенштейн, або Сучасний Прометей» (1818). У передмові до видання 1831 року вона назвала гальванізм одним із джерел натхнення для реанімації чудовиська.
Хто мав рацію?
Історики часто зображують Вольту переможцем у суперечці про тваринну електрику. Однак наука складніша. Гальвані мав рацію в тому, що електричні сигнали спричиняють скорочення м’язів — він писав про це в анонімній публікації 1794 року. Вольта слушно заперечував універсальну «тваринну електрику», але помилявся, вважаючи, що електрофізіологічні ефекти потребують двох різних металів або будь-якого металу взагалі. Насправді коло у вольтовому стовпчику замикав вологий папір або тканина.
Деякі дослідники зазначають, що натхненням для конструкції стовпчика могли стати електричні органи риб. Історик Джуліано Панкальді, вивчаючи записи Вольти, дійшов висновку, що електричний скат підказав ученому ідею безперервного струму. Вольта читав статтю Вільяма Ніколсона про електричний орган ската і міг запозичити принцип його будови. 2
Наприкінці кар’єри, у 1816 році, Вольта визнав піонерську роботу Гальвані, назвавши її «одним із найкрасивіших і найдивовижніших відкриттів, зародком багатьох інших».
Найцікавіше за тиждень
Один лист на тиждень. Без спаму.
Нові статті, добірки та корисні матеріали DAY TODAY — в одному короткому листі.
