Що це за маленькі цятки на яблуках?

Крихітні цятки на шкірці яблук, груш, манго, авокадо та картоплі мають цілком наукову назву — лентицели (від лат. lenticella, тобто «маленька сочевиця» або «сочевички»). Вони відіграють надзвичайно важливу роль у житті рослин, хоч і часто залишаються непомітними для споживачів.

Як і люди, рослини потребують постійного доступу до повітря. Їм необхідний вуглекислий газ для фотосинтезу, процесу, під час якого виробляється кисень. Але на відміну від нас, у рослин немає легень чи ніздрів. Їхні “дихальні шляхи” — це саме лентицели.

Кожна така маленька цятка — це мікроскопічний отвір у шкірці плоду, стеблі чи корі дерева. Через нього гази обмінюються з навколишнім середовищем: вуглекислий газ надходить усередину, а кисень виходить назовні.

× приховати рекламу

Коли «пори» хворіють

Так само, як і будь-які відкриті ділянки, лентицели є вразливими. Деякі захворювання плодів пов’язані саме з цими отворами.

Lenticel breakdown — розлад, що виникає через нестачу поживних речовин. Уражені лентицели темнішають і перетворюються на коричневі западини. М’якоть яблука при цьому не страждає, але зовнішній вигляд стає менш привабливим для покупців.
Lenticel blotch pit — ще одне захворювання, при якому шкірка навколо лентицелів темніє і плямиться, утворюючи своєрідний «висип» на плоді.

Такі вади не роблять фрукт неїстівним, але дещо знижують його ринкову вартість, оскільки сучасний споживач очікує ідеально гладеньке та яскраве яблуко.

Не лише плоди — дерева також мають лентицели

Лентицели — не лише візитівка фруктів. Дерева та кущі також мають їх, особливо на корі та гілках. У дерев вони часто утворюють декоративні візерунки, які цінують садівники та дендрологи.

Наприклад, у берези лентицели розміщуються горизонтально й помітні на молодій корі після того, як стара злущується навесні, що формує її характерний вигляд.