10 курйозних наукових досліджень, які виявилися несподівано корисними

Наука здебільшого відповідає на серйозні запитання, але іноді дослідники зосереджуються на геть буденних і навіть смішних проблемах — від болісних стрибків у воду до бутербродів, що падають маслом донизу. Попри всю свою курйозність, такі дослідження нерідко приносять несподівану користь — у медицині, інженерії, психології й навіть у розробці штучного інтелекту. Ось десять гіперспецифічних наукових проєктів, що довели свою практичну цінність. ¹

1. Фізика стрибків у воду

У 2023 році вчені дослідили механіку «плаского стрибка» у воду — тобто, коли людина падає животом або спиною. Використовуючи високошвидкісні камери та манекени, дослідники проаналізували вплив кута входу у воду, швидкості та поверхневого натягу. Найболючішим виявився кут у 0°, коли тіло входить у воду повністю горизонтально.

Попри комічність теми, результати знайшли застосування: рятувальники та спортсмени почали враховувати ці дані для безпечнішого занурення. Також розробники рятувального обладнання використали їх для створення амортизувальних засобів, що зменшують ризик травм під час водних рятувальних операцій. ²

2. Чому бутерброд завжди падає маслом донизу?

Фізик Роберт Метьюз у 1990-х роках проаналізував, чому впущений тост переважно приземляється маслом униз. Причина — в обертанні, яке починається з краю столу: тост не встигає зробити повний оберт, тож перевертається лише на пів оберта.

Це дослідження стало популярним прикладом для уроків фізики — воно ілюструє закони обертання та центр мас. Висновки Метьюза також вплинули на дизайн пакування крихких продуктів, а сам він отримав Шнобелівську премію 1996 року за науковий гумор із користю.

3. Чи можуть голуби розпізнавати художні стилі?

У 1995 році експеримент довів, що голуби здатні відрізняти картини Моне від Пікассо. Птахів навчали розрізняти стилі за допомогою винагород. Навіть з новими картинами вони демонстрували стійке розпізнавання стилів.

Це дослідження стало важливим для когнітивної науки: воно показало, що навіть невеликі пташині мозки мають здатність до складного зорового аналізу. Результати надихнули фахівців з машинного навчання на створення алгоритмів розпізнавання зображень.

4. Математика дорожніх заторів без причин

У 2008 році вчені змоделювали на кільцевій трасі рух без перешкод. Навіть за ідеальних умов водії поступово створювали «хвилі гальмування», які й призводили до так званих фантомних заторів.

Це дослідження лягло в основу систем адаптивного круїз-контролю, які нині широко використовуються в автомобілях. Міські планувальники також застосовують ці моделі для покращення трафіку — наприклад, через динамічні обмеження швидкості чи дозування транспорту на в’їздах у міста.

5. Чому пінгвінам не мерзнуть лапи?

У 2006 році науковці вивчили, як антарктичні пінгвіни годинами стоять на кризі, не отримуючи обморожень. Виявилося, що їхня кровоносна система використовує протиточну теплообмінну систему: тепла кров нагріває холодну, що повертається від лап.

Цей принцип уже використовують інженери для створення ефективнішого зимового одягу, зокрема утеплених рукавичок і чобіт, а також у промислових теплообмінниках.

6. В’язкість кетчупу

У 2000-х роках дослідники вивчили, чому кетчуп довго не ллється з пляшки, а потім різко виливається. Причина — у тому, що це неньютонівська рідина: її в’язкість знижується під тиском.

Це дослідження призвело до появи зручних флаконів із регульованим дозуванням. Принципи також застосували у фармацевтиці для точного дозування гелів та сиропів, а сам феномен став класичним прикладом у викладанні механіки рідин.

7. Аеродинаміка фрісбі

У 2004 році вчені провели експерименти в аеротрубі, щоб дослідити, як форма, обертання та розподіл ваги впливають на політ фрісбі. З’ясувалося, що навіть незначні зміни дизайну покращують стабільність і дальність польоту.

Ці результати стали в пригоді при створенні дронів і безпілотників, а також у виробництві спортивних дисків для змагань з фрісбі.

8. Чи можуть риби впізнавати обличчя?

У 2016 році арчер-фішів (риби, які влучно плюються водою) навчили розпізнавати людські обличчя на екрані. Риби точно ідентифікували правильне обличчя навіть серед нових варіантів.

Це дослідження довело, що здатність до розпізнавання облич не вимагає складного мозку, і надихнуло нові технології в галузі біометрії й нейромереж.

9. Ідеальний спосіб вмочити печиво

Фізик Лен Фішер обчислив ідеальний час занурення бісквіта у чай, щоби досягти максимуму насичення без розвалу. Дослідження стало культурним феноменом у Великій Британії.

Принципи капілярного поглинання використовуються у харчовій промисловості для покращення текстури випічки та її стійкості під час транспортування.

10. Чому качки не намокають?

У 2010 році дослідження показало, що завдяки мікроструктурі пір’я та природним оліям, пір’я качок має гідрофобні властивості — вода скочується, не проникаючи всередину.

Результати стали основою для створення водовідштовхувальних матеріалів, захисних покриттів для електроніки, одягу та інших технологій у стилі біоміметики — наслідування природних рішень.

---

Іноді найбанальніші або смішні запитання виявляються дверима до серйозних відкриттів. Ці дослідження доводять, що цікавість, навіть до буденних речей, може призвести до технологічного прогресу та глибшого розуміння навколишнього світу.

1. https://listverse.com/2024/12/06/10-hilariously-specific-studies-that-were-surprisingly-useful/↩
2. https://www.brown.edu/news/2023-11-06/belly-flop-mechanics↩