10 цікавих фактів про гепарда

До Міжнародного дня гепарда, який відзначається 4 грудня, пропонуємо цікаві факти про гепарда, про цю дійсно дивовижну істоту. А ви знали, що деякі науковці жартома називають їх прибульцями з іншої планети? 👽

Гепарди — дивовижні кішки, чиїм найближчим живим родичем виявляється… пума та ягуар унді з Америки. Сьогодні у світі налічують приблизно 6600 дорослих гепардів, і ця цифра стрімко зменшується. Науковці виокремлюють 5 підвидів:

північно-західноафриканський — Acinonyx jubatus hecki
східноафриканський — Acinonyx jubatus fearsoni (або A.j. raineyi)
південноафриканський — Acinonyx jubatus jubatus
північно-східноафриканський — Acinonyx jubatus soemmerringi
азійський — Acinonyx jubatus venaticus

Усі підвиди перебувають під загрозою, але північно-західноафриканський та азійський — на межі зникнення. ¹

Колись гепарди були всюди: від Південної Африки до Індії та Аравійського півострова. Сьогодні вони збереглися лише на 10% свого історичного ареалу. Найпотужніші популяції живуть у Східній та Південній Африці.
Азія ж пережила катастрофічне падіння чисельності — від кількох сотень до кількох десятків, а за останніми даними — навіть до 12 диких особин. Єдиний прихисток азійського гепарда — пустельний центр Ірану.

Тиск на вид колосальний:

втрата середовища існування
розрив міграційних шляхів
зменшення дикої здобичі
конфлікти з людьми
розвиток інфраструктури.

Цікаві факти про гепарда

Більшу частину свого життя гепарди проводять за відпочинком. Лише 12% доби вони активно рухаються. Тваринам характерна передусім швидкість, а не витривалість – за один стрибок гепард долає близько 7 метрів. Не дивно, що вони так швидко втомлюються, і після невдалої спроби полювання скоріше підуть відпочивати, ніж закінчать справу.
Плями для кожного гепарда є унікальними відмінними рисами, як і смужки у зебр, та допомагають замаскуватися під час полювання. У деяких гепардів плями розповсюджуються по всій поверхні тіла та перетворюються на інтенсивні чорнильні ляпки.

Гепарди не розмножуються у неволі. Коли вони потрапляють в умови, відмінні від звичайних, то часто хворіють, винищують родичів, а самиці нехтують потомством. Саме тому на чорних ринках Африки та Азії представники цього роду котячих такі дорогі: для приручення спеціально відловлюють молодих особин і вже надалі займаються з ними.
Давні римляни використовували гепардів у якості мисливських тварин. Таким же чином чинили й азійські та східні народи через надзвичайну швидкість представників котячих. У 80% випадків гепард наздоганяв свою жертву, що є чудовим результатом серед хижаків. Тварини стійко асоціюються з аристократією та королівською владою.
Самиці гепардів переважно ведуть самотній спосіб життя, самостійно виховуючи кошенят до досягнення ними дворічного віку. З протилежною статтю вони зустрічаються лише для спарювання. Самці ж частіше збираються у зграї, при цьому утворюючи ієрархію. Як показало дослідження, у групах гепарди почуваються краще і менше хворіють.

Вчені вважають, що під час останнього льодовикового періоду представники виду ледь не вимерли. Результатом стало суттєве скорочення популяції. Це призвело до того, що сучасні гепарди мають ознаки генетичних мутаційних захворювань через інбридинг – схрещування близьких по лінії родичів.
Тварина є найслабшою із представників хижих котячих. Щелепа доволі слабка, зуби невеликі, хоча і достатньо розвинені для хижака. Усе це не помістилося в анатомії гепарда через потужний дихальний апарат. Таким чином тварина пожертвувала силою у бік швидкості. Після звичайного забігу на 50-100 секунд частота вдихів складає близько 150 за хвилину.
Гепард може розігнатися майже до 120 кілометрів на годину, і зробить це за лічені секунди. Для порівняння: Усейн Болт — найшвидший у світі спринтер — розвиває лише близько 42 кілометрів на годину. ¹
Але рекордна швидкість має ціну: гепарди здатні тримати її зовсім недовго і часто кидають погоню, навіть якщо тіло ще не перегрілося. Занадто багато залежить від погоди, рельєфу і запасу сил.
Гепард – хижак, який рідко отримує свою здобич
У меню гепарда — прудкі антилопи: імпала, газелі, а також зайці й птахи. Самці інколи об’єднуються у коаліції й наважуються на більшу здобич — скажімо, на гну чи куду.
Але в дикій природі гепардові нелегко: близько 10% його здобичі відбирають інші хижаки, переважно леви та плямисті гієни. Саме тому гепарди воліють полювати вдень, коли конкуренти менш активні. ¹
Матто Берфусу, мандрівнику з Німеччини, вдалося стати для зграї гепардів «своїм». Чоловік протягом чотирьох місяців прожив пліч-о-пліч з хижаками, які на час полювання залишали на нього своїх дитинчат для догляду. Після завершення експерименту Матто повернувся до зграї, яка хоч і впізнала його, проте вже не показувала такої довіри, як раніше.
Гепарди відрізняються найбільшою активністю на сході сонця та у вечірній час доби. У спекотну погоду вони переважно відпочивають у тіні, тим більше, що впродовж цілого тижня після вдалого полювання тварини можуть обходитися без їжі. Гепарди ніколи не харчуються стервом: якщо хижак не встиг одразу доїсти здобич, то вже ніколи до неї не повернеться.
Гепарди не вміють гарчати, на відміну від інших представників роду котячих. Між собою вони розмовляють тихим попискуванням, щебетанням або мурчанням. Якщо ж тварини чимось незадоволені або налякані, їм притаманне шипіння.

Гепард чи леопард? Як не переплутати

Обидві кішки вкриті плямами — і це часто збиває з пантелику. Але є кілька чітких підказок:

у гепарда помітні темні «сльозинки» від очей до рота, у леопарда таких ліній немає
гепард має круглі чорні плями, тоді як у леопарда — розетки, схожі на квітки
гепард — легший, вищий і стрімкіший, його кігті частково не втягуються (ідеально для швидкого бігу)
леопард — кремезний, сильний і чудово лазить по деревах
і головне: гепарди не ревуть — вони «цвірінькають», тоді як леопарди гарчать як справжні «великі коти».

Отримуйте сповіщення про нові статті в телеграм-каналі «DAYTODAY». Приєднуйтесь!

Читайте також: Цікаві факти про ягуара