Людська природа прагне простих рецептів довголіття. Нам подобається думати, що контролювати власне тіло легко: достатньо лише пити певну кількість води, приймати правильні вітаміни або оточити себе «енергетичними» каменями. Проте часто ці правила — лише відлуння старих наукових помилок, неправильно прочитаних звітів або ефекту плацебо.
Варто розібратися, як саме виникли ці хибні уявлення та що насправді відбувається в організмі. Нижче — розбір п’яти найпоширеніших міфів, які час залишити в минулому. 1
Міф №1: Необхідно випивати 2 літри води на день
Це, мабуть, найпопулярніше правило здорового способу життя. Воно просте, конкретне і… базується на неуважності.
Звісно, вода критично важлива для метаболізму та терморегуляції. Проте жодна авторитетна організація, як-от Центри з контролю захворювань (CDC), не встановлює жорсткої норми у два літри на день. Коріння цього міфу сягає 1945 року. Тоді Національна дослідницька рада США опублікувала звіт, де зазначалося, що дорослій людині потрібно близько 2,5 літра води на добу.
Саме тут трапився історичний збій у передачі інформації. У тому ж абзаці вчені написали ключове уточнення: «Більша частина цієї кількості міститься у приготованій їжі». Наступні покоління дієтологів та журналістів просто проігнорували це речення, інтерпретувавши першу фразу як заклики пити 2,5 літра додатково до їжі. Ця помилка виявилася настільки вигідною для виробників бутильованої води, що її тиражують вже майже 80 років.
Сьогодні Інститут медицини оперує поняттям «загальна рідина», куди входить все: суп, яблуко, чай чи склянка води. Орієнтири — 3,7 л для чоловіків і 2,7 л для жінок (разом з їжею), але найкращий індикатор — це просто відчуття спраги.
Міф №2: Кава та чай призводять до зневоднення
Логічне продовження «водного міфу» — страх перед кофеїном. Багато хто вважає, що чашка кави не рахується як рідина, бо кофеїну притаманний діуретичний (сечогінний) ефект. Мовляв, скільки випив — стільки ж (або й більше) втратив.
Наука спростувала це ще століття тому. Дослідження, що проводяться з 1928 року, показують: кофеїн дійсно може змусити нирки працювати активніше, але цей ефект незначний і не призводить до дефіциту води в організмі. Сучасні звіти підтверджують, що кава, чай і навіть солодкі напої роблять такий самий внесок у денний водний баланс, як і звичайна вода.
Міф №3: Вітамін С захищає від застуди
Історія вітаміну С — це приклад того, як авторитет однієї людини може затьмарити результати тисяч досліджень.
Все почалося з боротьби проти цинги — хвороби моряків. У XVIII столітті британський флот почав видавати матросам лаймовий сік (хоча механізм його дії не розуміли). Лише у 1930-х роках угорський біохімік Альберт Сент-Дьєрді виділив речовину, яка запобігала хворобі, — аскорбінову кислоту, за що отримав Нобелівську премію.
Але міф про те, що ця речовина рятує від звичайної застуди, породив інший нобелівський лауреат — хімік Лайнус Полінг. У 1970-х він випустив бестселер, де радив приймати гігантські дози вітаміну С. Люди масово побігли в аптеки.
Проблема в тому, що Полінг помилявся. Численні перевірки показали: для звичайної людини додатковий прийом вітаміну С не запобігає захворюванню. Він може лише трохи скоротити тривалість симптомів, якщо ви вже захворіли, але не працює як щит. Єдиний виняток — люди в умовах екстремального фізичного стресу (наприклад, марафонці чи солдати в Арктиці), але це навряд чи стосується більшості з нас.
Міф №4: Хрускіт суглобами викликає артрит
Батьки часто лякають дітей: «Не хрусти пальцями, заробиш артрит!». Цей звук здається неприродним і шкідливим, але його природа — це чиста фізика, а не руйнування кісток.
Суглоби пальців оточені синовіальною капсулою, заповненою рідиною. Коли людина відтягує палець, простір усередині капсули різко збільшується, тиск падає, і розчинені гази миттєво утворюють бульбашку. Те, що ми чуємо, — це звук формування цієї газової порожнини (кавітація). Потрібен час, щоб газ знову розчинився, тому хруснути тим самим пальцем двічі поспіль неможливо.
Крапку в питанні шкідливості поставив лікар Дональд Унгер. Він провів безпрецедентний експеримент на собі: протягом 50 років хрустів пальцями тільки на лівій руці, залишаючи праву як контрольну. Після 36 500 «хрускотів» він перевірив стан рук — ознак артриту не було в жодній. За це терпляче дослідження Унгер отримав Шнобелівську премію. Максимум, чим загрожує ця звичка — це роздратуванням колег по офісу.
Міф №5: Кристали мають лікувальну силу
Від стародавнього Риму до сучасних Instagram-блогерів — віра в те, що каміння може лікувати, залишається непохитною. Пліній Старший описував магічні властивості гематиту, середньовічні ченці бачили в кристалах божественне світло, а рух Нью-Ейдж у 1970-х зробив їх інструментом для «балансування енергій».
Однак механізм дії тут психологічний, а не мінералогічний. Це класичний ефект плацебо. Вчені з’ясували: якщо людина щиро вірить, що рожевий кварц приносить спокій, її мозок дійсно може знизити рівень стресу. Тобто лікує не камінь, а власна свідомість людини.
Плацебо — потужний інструмент, який може реально покращувати самопочуття. Тому, якщо кристали допомагають комусь почуватися краще — це чудово. Головне пам’ятати: джерело цієї сили знаходиться в голові, а не в геології.
Читайте також: Цікаві факти та міфи про глютен
Все найцікавіше за тиждень?
Щопʼятниці отримуйте найцікавіші статті за тиждень на ваш імейл.
😲 Бонус! PDF-добірка «Найдивніші свята року».
