Сьогодні штучний інтелект — це не футуристична концепція, а частина щоденного життя. Від електричних бритв до зубних щіток — усе більше пристроїв використовують алгоритми машинного навчання, щоб аналізувати, як саме ви ними користуєтесь, і надавати зворотний зв’язок. Але разом з цим виникають серйозні питання щодо конфіденційності даних.
Кожного разу, коли ви вводите запит у ChatGPT чи Google Gemini, ця інформація зберігається, аналізується і може бути використана для подальшого навчання моделей. Хоча OpenAI, наприклад, дозволяє користувачам відмовитися від використання їхніх даних для тренування ШІ, самі дані все одно зберігаються.
Соціальні мережі, такі як Instagram чи TikTok, йдуть далі: вони відстежують, що ви переглядаєте, лайкаєте, коментуєте, скільки часу проводите над кожним постом. Усе це перетворюється на цифровий профіль, який може бути використаний для налаштування рекомендацій — або ж проданий брокерам даних.
На додачу, інтернет-ресурси використовують cookies і пікселі відстеження — невидимі елементи, що фіксують вашу активність на сайтах. Деякі вебсайти встановлюють понад 300 таких елементів на один пристрій.
Розумні колонки, годинники і фітнес-трекери постійно слухають або зчитують біометричні дані — часто навіть тоді, коли здаються вимкненими. Наприклад, Amazon Echo записуватиме усі голосові команди до хмари за замовчуванням із березня 2025 року. І користувачі вже не зможуть це відключити.
Окрім голосу, багато носимих пристроїв збирають дані про місцезнаходження і здоров’я. Вони не підпадають під дію більшості законів про конфіденційність медичної інформації, а отже — компанії можуть легально продавати ці дані.
Історія зі Strava у 2018 році стала тривожним сигналом, коли публікація “теплової карти” тренувань випадково розкрила місцерозташування військових баз. Схожі ризики зростають у зв’язку з партнерствами між техногігантами і державними структурами. Наприклад, компанія Palantir, яка спеціалізується на аналізі даних за допомогою ШІ, співпрацює з мережами самообслуговування. У теорії це дозволяє відстежувати поведінку споживачів і формувати їхні детальні профілі — без їх відома або згоди.
Попри існування таких документів, як GDPR в ЄС або CCPA у США, технології розвиваються швидше, ніж законодавці встигають реагувати. Користувачі часто не читають умови користування сервісами: одне з досліджень показало, що в середньому на це витрачають лише 73 секунди, хоча потрібно понад пів години.
Тож дані, які ви добровільно чи несвідомо передаєте одній компанії, можуть опинитися в іншій — менш надійній. Усе це створює ризики не лише для конфіденційності, а й для кібербезпеки.
Як користуватись ШІ безпечно
Штучний інтелект дійсно може полегшити життя: автоматизувати задачі, покращити продуктивність, надати корисні рекомендації. Але користуватись ним потрібно усвідомлено:
- Не вводьте у ШІ-платформи персональні дані: ПІБ, адресу, дати народження, номери документів.
- Не діліться конфіденційною інформацією про роботу або проєкти.
- Не вірте, що пристрій “спить” — якщо він підключений до живлення, він вас чує.
- Вимикайте або відключайте пристрої повністю під час приватних розмов.
- Читайте політики конфіденційності. Ви можете здивуватись, що вже дозволили збирати.
У добу розумних пристроїв і повсюдного ШІ, конфіденційність — це не гарантія, а виклик. Поки законодавство наздоганяє реальність, головна відповідальність — на користувачеві. Знати, що і коли про вас збирають — це перший крок до захисту власних даних.
Це адаптація статті з The Conversation, що розміщується за ліцензією Creative Commons.
Підписуйтесь на розсилку "Цікаві статті"
Кожної пʼятниці ми надсилатимемо вам нові цікаві статті за тиждень у вашу поштову скриньку. Відписатися можна будь-коли. Наш контент на 100% безплатний.
