У сучасній астрофізиці йде запекла боротьба за ресурси, і щоб просунути одну технологію, часто доводиться доводити неспроможність інших. За повідомленням Universe Today, провідний прихильник ідеї телескопа, що використовує гравітаційну лінзу Сонця (Solar Gravitational Lens, або SGL) у своїй новій науковій роботі проаналізував потенціал різних технологій для створення мапи екзопланети розміром хоча б 10×10 пікселів на відстані 32 світлових років — і показав, що лише SGL може це зробити без фантастичних проривів у науці чи техніці.
Чому традиційні телескопи не підходять?
Найочевидніше рішення — це запуск великого космічного телескопа, як-от LUVOIR (Large Ultraviolet Optical Infrared Surveyor) з діаметром дзеркала 15 м. Однак його роздільна здатність у 10 000 разів нижча за необхідну для отримання навіть елементарного 10×10 пікселів зображення поверхні планети. Причина — не тільки в роздільній здатності, а й у так званому «фотонному бюджеті»: надто мало фотонів приходить від далекої планети, і надто багато — від джерел шуму навколо. Щоб отримати статистично достовірну картину з LUVOIR, знадобиться… 1900 років спостережень.
Аналогічні проблеми мають інші перспективні місії, такі як HabEx чи Nancy Grace Roman. Деяке покращення обіцяють технології на кшталт «зоряних тіней» (starshades), які блокують світло від зірки-центру системи. Але навіть з ними час спостереження вимірюється сотнями років, а роздільна здатність все ще недостатня.
Інтерферометри?
Інтерферометри — це прилади, які поєднують світло від кількох телескопів для досягнення надвисокої роздільної здатності, ніби спостереження ведеться з одного гігантського телескопа.
Ідея використовувати інтерферометри в космосі для досягнення надвисокої роздільної здатності виглядає привабливо. Проте щоб отримати бажані 100 пікселів, довжина бази має сягати 130 км — значно більше, ніж дозволяють сучасні технології. Такий масив вимагав би надточної координації десятків телескопів. Навіть за умови ідеальної роботи, на аналіз сигналу пішли б тисячі років.
Наземні обсерваторії на кшталт Extremely Large Telescope (ELT) показують ще гірші результати: їхня здатність — у 2000 разів нижча за необхідну, а час спостереження — десятки тисяч років (наприклад, 41 000 років для ELT).
Непрямі методи?
Існує багато методів аналізу світлових кривих чи транзитів екзопланет. Але ці дані дозволяють створити лише одномірні чи надто узагальнені моделі, а не деталізовані зображення. І хоча ідея використання затемнень (наприклад, за допомогою об’єктів поясу Койпера чи штучних перешкод) є цікавою, практична реалізація дуже складна через рідкість або складність координації на таких масштабах.
Польоти до зірок?
Пропозиції типу Breakthrough Starshot, яка пропонує запускати крихітні космічні зонди зі швидкістю до 20% швидкості світла за допомогою потужних лазерів, щоб за кілька десятиліть досягти найближчих зоряних систем, мають іншу проблему: контакт із планетою триває лічені хвилини. За цей час потрібно зібрати дані та передати їх на Землю — через десятки світлових років. Сучасна комунікаційна техніка не здатна передати таку кількість інформації на таких відстанях при обмеженій масі й енергії зонда.
Гравітаційні лінзи!
На цьому фоні місія з використанням гравітаційної лінзи Сонця виглядає не фантастикою, а єдиною реалістичною альтернативою. Принцип ґрунтується на ефекті, передбаченому загальною теорією відносності: масивне тіло, як-от Сонце, здатне викривлювати простір-час і, відповідно, фокусувати світло далеких об’єктів. На відстані понад 550 астрономічних одиниць цей ефект стає максимально вираженим — саме туди потрібно відправити апарат.
Ця технологія вже не раз була проаналізована, і більшість необхідних знань уже є. Йдеться радше про інженерну реалізацію та фінансування. На жаль, нинішня фінансова політика NASA навряд чи дозволить розгорнути таку місію в найближчому майбутньому.
Висновок роботи. Якщо людство справді хоче побачити поверхню іншої планети — з океанами, континентами й атмосферою — є лише один реалістичний шлях: скористатися гравітаційною лінзою Сонця. І хоча виклики чималі, це не питання «чи можливо», а питання рішучості.
Щопʼятниці отримуйте найцікавіші статті за тиждень на ваш імейл.
