У найближчі тижні обертання Землі навколо своєї осі прискориться, що зробить кілька днів — 9 та 22 липня і 5 серпня — трохи коротшими, ніж зазвичай. Причиною такого явища є зміни у гравітаційному впливі Місяця, зокрема його положення відносно екватора Землі.
Звична доба — це час, за який Земля здійснює один повний оберт навколо своєї осі: 86 400 секунд або 24 години. Але ця тривалість не є абсолютно сталою. Ротація планети змінюється під впливом багатьох чинників: положення Сонця й Місяця, змін у магнітному полі Землі, перерозподілу маси на планеті — включно з перетіканням води, таненням льодовиків чи навіть сезонними змінами рослинності.
Очікується, що у зазначені дні тривалість доби скоротиться на 1,3–1,51 мілісекунди. Причиною є те, що Місяць у ці моменти перебуватиме на більшій відстані від екватора, ближче до полюсів, що змінює напрямок і силу його гравітаційного впливу. 1
Протягом геологічної історії Землі її обертання поступово сповільнювалося. Близько 1–2 мільярдів років тому доба тривала лише 19 годин. Це пов’язано з тим, що тоді Місяць був ближче до Землі, і його гравітаційний вплив — відповідно, ефект “гальмування” планети — був сильнішим.
Цікаво, що 5 липня 2024 року було зафіксовано найкоротшу добу за всю історію спостережень — вона тривала на 1,66 мілісекунди менше за стандартні 24 години.
В це важно повірити, але крім природних циклів, на швидкість обертання Землі впливають і результати людської діяльності. Наприклад, за розрахунками NASA, зміни у розподілі льодовиків та ґрунтових вод — викликані глобальним потеплінням — збільшили тривалість доби на 1,33 мілісекунди за століття (у період 2000–2018 років).
Також на тривалість доби впливають геофізичні події. Землетрус у Японії 2011 року скоротив день на 1,8 мікросекунди. А зміни сезонів спричиняють перерозподіл маси: влітку, коли дерева вкриваються листям, частина маси переноситься вище над поверхнею, що трохи зменшує швидкість обертання планети — подібно до фігуриста, який сповільнює оберт, розкинувши руки.
Чи відчуємо ми це?
Звичайно ж ні. Ці мілісекундні зміни надто незначні, щоб люди могли їх відчути у повсякденному житті. Годинники все одно показуватимуть звичні 24 години. Втім, із часом такі відхилення накопичуються, і для збереження точності часу міжнародні служби — зокрема Служба обертання Землі та систем координат (IERS) — іноді вводять так звану “секунду координації” (leap second), щоб синхронізувати атомний час із реальним астрономічним.
Щопʼятниці отримуйте найцікавіші статті за тиждень на ваш імейл.
