Скільки енергії насправді споживає ШІ: нове дослідження розвінчує міфи

Штучний інтелект давно отримав репутацію “ненажерливого до електроенергії”, але як багато енергії він дійсно споживає — питання, яке досі мало чітких відповідей. Нове дослідження MIT Technology Review проливає світло на цю проблему, підсумовуючи результати аналізу сотень звітів, інтерв’ю з експертами й даних від провідних розробників моделей ШІ.

“Ми з’ясували, що загальне уявлення про енергоспоживання ШІ — це сито з дірками”, — пишуть автори дослідження.

Один запит — як кілька секунд мікрохвильовки

Починаючи з аналізу мовних моделей (LLM), дослідники виявили прямий зв’язок між розміром моделі та енергоспоживанням. Наприклад, відповідь від меншої моделі Llama 3.1 8B потребує близько 114 джоулів, тоді як запит до великої моделі може обійтися у 6 706 джоулів — цього достатньо, щоб увімкнути мікрохвильову піч на 8 секунд.

Зображення, створені моделями на кшталт Stable Diffusion 3 Medium, споживають 2 282 джоулі на стандартне зображення 1024×1024 пікселі. Подвоєння якості — подвоює і витрати: до 4 402 джоулів.

Найбільше електроенергії потребує відеогенерація. Навіть низькоякісне відео тривалістю 5 секунд (16 кадрів/сек) вже споживає 3,4 мільйона джоулів, або як годину безперервної роботи мікрохвильової печі.

Масштабне використання AI створює серйозне навантаження на енергетичну систему. Від початку масового розгортання ШІ у 2022 році енергоспоживання дата-центрів у США зросло удвічі. Сьогодні вони споживають 4,4% всієї електроенергії в країні, при цьому їхній вуглецевий слід на 48% вищий за середній по США.

Великі гравці — такі як OpenAI, Google і Meta — переважно не розкривають точні дані про енергоспоживання своїх моделей. До того ж, багато хто відмовляється брати участь у ініціативах прозорості на кшталт AI Energy Score. Це ускладнює точну оцінку реального кліматичного сліду галузі.

Дослідники наголошують: проблема — не у самих дата-центрах, а в тому, як вони живляться. У ідеальному світі вони могли б працювати на сонячній енергії, але реальність інша. У США більшість дата-центрів досі залежать від викопного палива. Наприклад, дата-центр компанії Ілона Маска xAI поблизу Мемфіса працює на 35 генераторах на метані, замість того, щоб чекати підключення до загальної енергомережі.

Поки ШІ-індустрія не почне системно впроваджувати принципи сталого розвитку, її зростання продовжуватиме погіршувати кліматичну ситуацію. Програми на кшталт Паризької декларації з дій у сфері ШІ можуть задати напрям, але без реального залучення лідерів галузі цього буде недостатньо.

Масштабування штучного інтелекту без енергетичної реформи — це шлях до нової хвилі кліматичних викликів, де технології, що мали би бути інструментом розв’язання проблем, самі стають їх джерелом.