Історія двох із найдивніших тварин на планеті — качкодзьоба та єхидни — стала ще дивовижнішою завдяки новим підказкам, які надав один-єдиний викопний зразок, що, як тепер вважають учені, представляє вимерлого спільного предка. Як пишуть CNN, нове дослідження може радикально змінити наше розуміння еволюції найпримітивніших із нині живих ссавців.
Качкодзьоб і єхидна мешкають в Австралії та Новій Гвінеї, і їх відносять до монотремів — єдиної групи сучасних ссавців, які відкладають яйця.
Качкодзьоб — це водяна тварина з дзьобом і лапами, як у качки, та хвостом, як у бобра. Ця маленька істота більшість часу проводить у воді, полюючи на здобич.
Єхидна ж — наземна, вкрита голками і має задні лапи, спрямовані назад, якими риє землю під час копання.
Обидві тварини не мають зубів і хоч і вигодовують потомство молоком, у них відсутні соски — молоко виділяється через шкіру, і дитинчата (їх іноді називають «паглами») злизують його з тіла матері.
«Ці створіння і справді дуже дивні», — каже доктор Ґільєрмо В. Руж’є, професор кафедри анатомічних наук і нейробіології Університету Луїсвілля, який досліджує ранню еволюцію ссавців.
«Вони належать до ключових груп ссавців. Типовий ссавець часів динозаврів, імовірно, мав більше спільного з монотремами, ніж із кіньми, собаками, котами чи нами. Тому монотреми дають нам унікальне вікно в походження ссавців на Землі».
Нові подробиці розкриває дослідження, опубліковане в нещодавно у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. 1 Дослідницька група під керівництвом палеонтологині Сюзан Геннд, вивчала внутрішню будову єдиного відомого скам’янілого зразка Kryoryctes cadburyi — можливого предка як качкодзьоба, так і єхидни, що жив понад 100 мільйонів років тому.
Цей зразок — плечова кістка (гумерус), виявлена ще 1993 року в районі Dinosaur Cove у південно-східній Австралії. На вигляд вона більше нагадувала кістку наземної єхидни, ніж водяного качкодзьоба. Але завдяки новим технологіям внутрішньої візуалізації вчені побачили щось несподіване.
«Завдяки сучасним методам 3D-візуалізації нам вдалося висвітлити особливості, яких раніше не було видно, і вони розповіли зовсім неочікувану історію», — пояснила докторка Лора Вілсон, старша викладачка тієї ж школи.
Зсередини ця кістка має характерні риси напівводного способу життя качкодзьоба: товсті стінки та меншу центральну порожнину. Разом ці риси роблять кістки важчими, що корисно у воді, бо зменшує плавучість — легше пірнати в пошуках їжі. Натомість у єхидни, яка мешкає на суші, кістки значно тонші й легші.
Це відкриття підтверджує популярну, хоча раніше не доведену гіпотезу: Kryoryctes міг бути спільним предком качкодзьоба та єхидни і, ймовірно, вів напівводний спосіб життя ще в часи динозаврів.
«Наше дослідження показує, що напівводний спосіб життя качкодзьоба бере початок щонайменше 100 мільйонів років тому, а єхидни набагато пізніше повернулись до повністю наземного життя», — зазначила Геннд.
Еволюція качкодзьобів і єхидн як вікно в історію ссавців
Порівняння поперечного зрізу плечових кісток Kryoryctes, качкодзьоба та єхидни чітко демонструє різницю: у перших двох — масивніші кістки, у останньої — легші. Це важливо для розуміння еволюційного переходу між середовищами існування.
Ми знаємо багато прикладів переходу від суші до води — наприклад, дельфіни та кити походять від наземних тварин, споріднених із бегемотами. А от шлях у протилежному напрямку — від води до суші — трапляється значно рідше. Він вимагає серйозних змін у скелетній структурі: інакше розташовані кінцівки, легші кістки, нові механізми пересування.
Зміна способу життя також може пояснити незвичні задні лапи єхидни, спрямовані назад. Як припускає Геннд, вона могла успадкувати таку будову від плавця-предка, який використовував задні ноги як кермо у воді.
«Я вважаю, що вони дуже елегантно довели припущення, що ці тварини з самого початку були пристосовані до напівводного життя», — прокоментував Руж’є.
Чому це відкриття має значення
Давня історія цих виняткових тварин має ключове значення для розуміння еволюції ссавців, включно з людьми.
«Монотреми — це живі релікти з дуже далекого минулого. Ви і качкодзьоб, ймовірно, мали спільного предка понад 180 мільйонів років тому», — каже Руж’є. — «Ми не змогли б передбачити біологію цього предка без таких тварин, як монотреми».
Отже, качкодзьоб і єхидна — це не просто дивні винятки серед ссавців. Вони — ключі до нашого еволюційного минулого. І, завдяки одній-єдиній кістці та сучасним методам її вивчення, ми тепер знаємо про це трохи більше.
Щопʼятниці отримуйте найцікавіші статті за тиждень на ваш імейл.
