У глибинах Сонячної системи може ховатися планета-гігант, яку людство ще не бачило. Впродовж років астрономи шукають так звану Дев’яту планету — масивне тіло, що пояснює дивні особливості в русі далеких крижаних об’єктів. Тепер команда дослідників запропонувала новий, нетрадиційний підхід: замість того, щоб шукати її у відбитому сонячному світлі, вони вирішили виявити її за допомогою теплового випромінювання.
Звідки взялася ідея Дев’ятої планети
Початок цієї космічної загадки — у спостереженнях за об’єктами поясу Койпера, що обертаються далеко за Нептуном. Їхні орбіти виявилися несподівано вирівняними, що не пояснюється випадковістю. Це навело вчених на думку про існування масивного об’єкта — невидимої планети, яка гравітаційно «вирівнює» ці орбіти.
Якщо така планета існує, вона мала б масу приблизно в 5–10 разів більшу за Земну та перебувала б на орбіті, що в 400–800 разів далі від Сонця, ніж Земля. Через таку відстань вона надзвичайно темна, а тому її надзвичайно важко побачити у відбитому світлі навіть найкращими оптичними телескопами.
Ключову ідею запропонувала команда під керівництвом Амоса Чена з Національного університету Цін Хуа (Тайвань). Вони звернули увагу на те, що в той час як відбите світло слабшає в 16 разів при подвоєнні відстані до Сонця, теплове випромінювання слабшає лише в 4 рази. Це означає, що віддалену планету простіше виявити через її власне тепло, ніж через відбиття сонячного світла. Про це пише видання Universe Today з посиланням на дослідження.
Для цього дослідники використали дані з японського космічного телескопа AKARI, який проводив всесвітнє інфрачервоне сканування. Його прилади ідеально підходять для виявлення слабкого теплового випромінювання від холодних, далеких тіл — саме таких, як імовірна Дев’ята планета.
На основі комп’ютерного моделювання команда звузила пошуки до певної ділянки неба, де, за розрахунками, планета найімовірніше перебуває. Далі — складніше: серед мільярдів зірок, галактик і космічного шуму треба знайти повільно рухомий об’єкт, який ледве зсувається протягом місяців.
Астрономи використали хитрий підхід: на відміну від зірок і галактик, які здаються нерухомими, планета повинна змінювати своє положення на тривалих проміжках часу. Порівнюючи знімки AKARI, зроблені з інтервалом у кілька місяців, вони виявили двох кандидатів, які відповідають всім очікуваним характеристикам — і розташуванню, і рівню інфрачервоного випромінювання.
Ці два кандидати ще не можна вважати остаточним відкриттям. Щоб підтвердити, що це справді планета, а не далекий галактичний об’єкт або артефакт даних, потрібні подальші спостереження за допомогою потужніших телескопів. Проте сам факт виявлення кандидатів вже є захоплюючим і вартим уваги.
Підписуйтесь на розсилку "Цікаві статті"
Кожної пʼятниці ми надсилатимемо вам нові цікаві статті за тиждень у вашу поштову скриньку. Відписатися можна будь-коли. Наш контент на 100% безплатний.
