Місяць усіяний крихітними помаранчевими кульками скла: тепер ми знаємо чому

Місяць усіяний крихітними помаранчевими кульками скла: тепер ми знаємо чому

Коли астронавти місій “Аполлон” вперше ступили на поверхню Місяця, вони очікували побачити лише сірий пил і каміння. Натомість — зовсім несподівано — їхню увагу привернули крихітні блискучі помаранчеві скляні кульки, розкидані по місячному ландшафту, наче мікроскопічні коштовності. Ці намистинки, менші за піщинку, виявилися стародавніми свідками вулканічної активності Місяця, яка тривала понад 3 мільярди років тому.

Ці скляні кульки сформувалися приблизно 3,3–3,6 мільярдів років тому під час вибухових вулканічних вивержень на молодому Місяці. Матеріал із глибини супутника виривався на поверхню, де миттєво застигав у крихітні краплі скла — прямо в умовах холодного вакууму космосу. Умовно кажучи, це були виверження, подібні до гавайських лавових фонтанів, але в безповітряному середовищі. Про це пише Universe Today.

Мікроскопічні зображення місячного вулканічного скла. (Джерело: Кетрін Робінсон та Дж. Джеффрі Тейлор, Nature Geoscience, 2014)

Завдяки відсутності атмосфери та ерозії, ці мікроскопічні сфери збереглися у первозданному вигляді понад три мільярди років. Їх забрали на Землю ще у 1970-х роках, але лише зараз, завдяки новітнім технологіям, вчені змогли зазирнути всередину кожної кульки.


Команда дослідників використала передові методи — зокрема, високоенергетичні іонні промені та електронну мікроскопію — щоб дослідити склад намистинок без пошкодження самих зразків. Вони дбайливо оберігали кульки від земної атмосфери, яка могла б змінити їхню поверхню.

“Це одні з найвражаючих зразків позаземної матерії, які ми маємо”, — говорить фізик Раян Огліоре з Університету Вашингтона у Сент-Луїсі. “Ці кульки — ніби крихітні, неушкоджені капсули з надр Місяця”.

Кожна кулька має власний колір і хімічний склад: помаранчеві, чорні, блискучі — всі вони свідчать про різні типи вулканічних подій у минулому. Аналіз мінералів і ізотопного складу дозволив вченим дізнатися більше про температуру, тиск та хімічне середовище під час вивержень.

Дослідники дійшли висновку, що характер місячної вулканічної активності змінювався з часом. Це відкриття допомагає реконструювати еволюцію внутрішньої будови Місяця.

Як зазначив Огліоре, вивчення цих кульок — це “ніби читати щоденник стародавнього місячного вулканолога”.

Ці скляні намистини нагадують нам, що Місяць був колись геологічно активним світом із вибуховими вулканами. Завдяки цим крихітним віконцям у минуле, ми й далі дізнаємося нові подробиці про те, яким був наш супутник у молодості Сонячної системи.

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!

Середній рейтинг 5 / 5. Кількість голосів: 2

Ще немає голосів. Будьте першими!

Дякуємо за відгук!

Підписуйтесь на нові статті!

Шкода, що стаття вам не сподобалась...

Дозвольте нам її покращити!

Розкажіть, будь ласка, що ми можемо виправити

Схожі статті

Залишити відповідь

Ходімо далі? Наступна стаття
Copy link