Вчені з Університетів Копенгагена та Брістоля розробили потужний генетичний інструмент, який дозволяє прогнозувати ризик розвитку ожиріння ще в ранньому дитинстві. Дослідження, проведене на основі даних понад п’яти мільйонів людей, стало проривом у розумінні того, як наші гени можуть впливати на масу тіла з раннього віку. 1
У центрі дослідження — полігенний ризиковий бал (polygenic risk score, PGS), що враховує вплив тисяч дрібних генетичних варіантів. Кожен із них може лише незначно підвищувати ризик ожиріння, але разом вони дають потужний прогноз. Цей новий PGS пояснює майже 17% варіацій індексу маси тіла (ІМТ) у дорослих — це вдвічі ефективніше за попередні методи.
Особливо важливо, що цей ризиковий бал корелює з ІМТ уже у дітей до п’яти років. Це вік, коли інші чинники — як-от поведінка, харчові звички чи середовище — ще не встигають суттєво вплинути на вагу. Як зазначає провідний автор дослідження, доцент Рулоф Сміт з Університету Копенгагена:
“Сила цього інструменту — в тому, що він показує стабільну залежність між генетичним ризиком і вагою людини вже в дошкільному віці. Втручання саме в цей період може мати значний вплив”.
Дослідники створили полігенний бал на основі наймасштабнішої на сьогодні генетичної бази даних. Потім вони протестували новий інструмент на даних понад 500 тисяч людей, у тому числі з довготривалого британського когортного дослідження Children of the 90s, яке відстежує здоров’я дітей, народжених у 1990-х роках.
Результати відкривають нові можливості для ранньої профілактики ожиріння — не тоді, коли проблема вже виникла, а ще до її появи. Зокрема, дітям з високим генетичним ризиком можна пропонувати цільові втручання щодо способу життя.
Доцентка Кейтлін Вейд з Університету Брістоля підкреслює:
“Ожиріння — це складне явище з багатьма причинами: генетичними, соціальними, поведінковими. Багато з них закладаються ще в дитинстві. Раннє виявлення ризику може мати велике значення як для клініки, так і для громадського здоров’я”.
Генетика — не вирок
Дослідження також засвідчило: люди з вищим генетичним ризиком ожиріння краще реагують на зміни способу життя (дієту, фізичну активність), але водночас швидше повертаються до початкової ваги після завершення втручань. Це означає, що такі люди можуть потребувати більш довготривалих або інтенсивних програм підтримки.
Попри масштаб дослідження, новий PGS показав кращу ефективність у людей європейського походження порівняно з тими, хто має африканське коріння. Це свідчить про необхідність подальших досліджень у більш репрезентативних популяціях.
Щопʼятниці отримуйте найцікавіші статті за тиждень на ваш імейл.
