Втрачаєте віру в нове покоління? У нас для вас гарні новини!

Опитування громадської думки часто демонструють похмуру картину: переважає переконання, що людська поведінка стає дедалі гіршою. Від зухвалих крадіжок у крамницях до прослуховування гучної музики в громадському транспорті чи агресії щодо працівників сфери послуг — приводів для песимізму щодо оточення здається чимало.

Це сприйняття підтверджується масштабними даними. Дослідження, опубліковане в червні 2023 року ¹, засвідчило, що мешканці понад 60 країн світу вірять у занепад базової вихованості. У 2025 році опитування 9600 американців показало, що 46% респондентів вважають рівень грубості зростаючим, тоді як лише 9% помітили його зниження. Однак науковий аналіз вказує на те, що ці відчуття можуть бути оманливими. Дослідження цінностей та реальної поведінки малюють зовсім іншу картину розвитку суспільства. ² ³

Щоб зрозуміти глибинні механізми суспільної моралі, дослідники звертаються до фундаментальних цінностей — абстрактних ідеалів, що керують людською поведінкою. У 2022 році було проведено масштабне дослідження за участю 32 000 осіб із 49 культурних груп ⁴. Результати виявилися неочікуваними для прихильників теорії морального деградування: такі якості, як лояльність, чесність та готовність допомогти, посіли найвищі позиції в ієрархії цінностей, тоді як прагнення до влади та багатства опинилися на останніх місцях.

Ця закономірність не є випадковою чи тимчасовою. Аналіз даних Європейського соціального дослідження за період з 2002 по 2023 рік у понад 30 країнах Європи демонструє стабільність цих пріоритетів. Попри геополітичні зміни, структура базових людських ідеалів залишається непохитною.

Ба більше, цінності виявляються напрочуд схожими у понад 60 країнах, незалежно від рівня освіти, релігійної належності чи статі. Навіть у групах, які вважаються ідеологічно полярними, спостерігається значний збіг. Наприклад, дослідження 2021–2023 років серед прихильників Демократичної та Республіканської партій США, а також опитування 2016–2017 років серед виборців, що голосували за і проти виходу Великої Британії з ЄС, показали, що базові переконання цих людей є майже ідентичними. Це ставить під сумнів популярний наратив про критичну поляризацію суспільства. ⁵ ⁶

Докази на практиці

Оскільки самозвіти в опитуваннях можуть бути суб’єктивними через бажання людей виглядати краще, науковці аналізують реальні вчинки. Об’єктивні спостереження підтверджують, що більшість людей схильні діяти морально навіть у складних обставинах.

Статистика втручання свідків у конфліктні ситуації є одним із найпереконливіших аргументів. Аналіз записів камер відеоспостереження у Нідерландах, ПАР та Великій Британії показав, що у дев’яти з десяти випадків сторонні особи втручалися, щоб допомогти потерпілим. Люди демонструють готовність допомагати навіть під час нападів із застосуванням зброї чи терористичних актів, ризикуючи власним життям. Хоча такі екстремальні події трапляються рідко, вони є індикатором високого рівня суспільної солідарності.

У повсякденних ситуаціях альтруїзм проявляється ще чіткіше:

Повернення гаманців. Експеримент 2019 року в 40 країнах виявив, що загублені гаманці повертали частіше, якщо в них були гроші. Чим більшою була сума, тим вищою ставала ймовірність повернення, оскільки люди усвідомлювали серйозність втрати для власника. ⁷

Філантропічний експеримент. У 2023 році 200 учасників із семи країн отримали по 10 000 доларів США без жодних суворих умов. Результати показали, що в середньому учасники витратили понад 4 700 доларів на інших людей і 1 700 доларів передали на благодійність. ⁸

Історична динаміка. Дослідження поведінки в США виявило, що рівень кооперації між незнайомцями з 1950-х років до 2010-х фактично дещо зріс, а не знизився. ⁹

Чому ж здається навпаки?

Якщо факти свідчать про стабільність або навіть покращення морального клімату, чому виникає відчуття занепаду? Головна причина криється у способах поширення інформації. Новинні ресурси за своєю природою фокусуються на негативних подіях. Під час природних катастроф медіа схильні повідомляти про випадки мародерства чи жорстокості, хоча більшість людей у таких умовах активно співпрацюють і підтримують одне одного.

Соціальні мережі посилюють цей ефект. Негативний контент має більше шансів стати вірусним. Крім того, цифрові платформи не є репрезентативним зрізом суспільства: найактивніше контент публікують люди з радикальними поглядами або автоматизовані боти, що створює ілюзію тотальної ворожості.

Хоча певні проблеми, як-от онлайн-цькування дітей, можуть загострюватися, вони не відображають цінності середньостатистичної людини.

Ризики песимізму

Надмірна похмурість у поглядах на суспільство має реальні негативні наслідки. Люди, які помилково вважають оточуючих егоїстичними, рідше беруть участь у голосуваннях або стають волонтерами. Відсутність віри у взаємність знижує мотивацію до суспільно корисної діяльності, що може перетворити міф про моральний занепад на самосправджуване пророцтво.

Численні експерименти доводять, що інформування людей про спільність їхніх цінностей із цінностями оточуючих підвищує рівень довіри та оптимізму. Соціальна взаємодія — від розмов із друзями до контактів із незнайомцями — допомагає переконатися у приязності більшості людей. Участь у житті громади та фокусування на позитивних прикладах доброти не лише покращують особисте самопочуття, а й зміцнюють соціальну тканину, від якої залежить майбутнє суспільства.

Варто брати на себе частину відповідальності як за нерозповсюдження необгрунтованого негативу, так і за спростування міфу про аморальне нове покоління. Зробіть свій внесок сьогодні — поділіться цією інформацією зі знайомим буркотуном. 😉

Стаття була цікавою?

Оцініть цю статтю!