Нещодавно виявлена міжзоряна комета 3I/ATLAS, яка прямує до внутрішньої частини Сонячної системи, вже встигла здивувати наукову спільноту. Перше, що стало відомо з телескопічних спостережень — вона багата на водяний лід. Проте справжня сенсація криється в її походженні: орбіта 3I/ATLAS, що виходить далеко за межі галактичної площини, вказує на те, що вона виникла в товстому диску Чумацького Шляху — регіоні, населеному одними з найдавніших зір Галактики.
За словами дослідника Метью Гопкінса з Оксфордського університету, це означає, що комета може бути старшою за Сонце більш ніж на 3 мільярди років, тобто її вік може сягати 7,6–14 мільярдів років. Це робить 3I/ATLAS найстарішою кометою, яку коли-небудь спостерігало людство. 1
На відміну від типових комет, які сформувалися разом із Сонячною системою приблизно 4,5 мільярда років тому, 3I/ATLAS — це вже третій відомий міжзоряний об’єкт після 1I/‘Оумуамуа (2017) та 2I/Борисова (2019). Проте саме вона першою демонструє траєкторію, характерну для об’єктів, що виникли в товстому диску — структурному компоненті Чумацького Шляху, розташованому вище й нижче основної галактичної площини.
Її шлях навколо Галактики — крутий і високошвидкісний, що вказує на зовсім іншу динаміку походження. «3I/ATLAS має незвичайно велику швидкість переміщення вгору та вниз відносно галактичної площини, що не характерно для попередніх міжзоряних об’єктів», — пояснює Розмарі Дорсі з Гельсінського університету.
На момент наближення до Сонця вона рухатиметься зі швидкістю близько 68 км/с, досягаючи перигелію — найближчої точки до Сонця — 29 жовтня на відстані 1,36 астрономічних одиниць. Після цього 3I/ATLAS залишить Сонячну систему в напрямку сузір’я Близнюків, зокрема вбік зорі Дзета Близнюків.
Якщо 3I/ATLAS дійсно сформувалася в зоряній системі, яка існувала ще до народження Сонця, її хімічний склад і структура можуть містити сліди умов, які панували в ранньому Всесвіті. Ці дані допоможуть перевірити моделі еволюції Галактики, особливо ті, що базуються на даних європейського космічного апарата Gaia.
Саме на основі даних Gaia була створена модель Ōtautahi-Oxford, яка описує розподіл та характеристики міжзоряних об’єктів. 3I/ATLAS стала першим підтвердженням її передбачень у реальному часі.
У міру наближення до Сонця комета почне активно виділяти газ і пил, утворюючи кому та хвіст — класичні ознаки кометної активності. Це дозволить астрономам краще вивчити її склад і зіставити з типовими кометами Сонячної системи.
У перспективі, за прогнозами, нещодавно введена в експлуатацію Обсерваторія Віри Рубін зможе щороку відкривати кілька міжзоряних об’єктів, а за десятиліття — до півсотні. Це дозволить створити статистично значущу вибірку і дізнатися, наскільки поширеними є такі древні мандрівники.
Щопʼятниці отримуйте найцікавіші статті за тиждень на ваш імейл.
