Всесвітній день авіації і космонавтики

Всесвітній день авіації і космонавтики

Що це за день?

Космічний простір часто називають майбутнім людства, а його освоєння — найперспективнішою сферою людської діяльності. Проте в історичному вимірі ще зовсім нещодавно перебування людини в космосі здавалося нездійсненним.

12 квітня 1961 року це стало реальністю — на орбіту Землі було виведено перший космічний корабель-супутник з людиною на борту. Цій визначній події передували довгі роки нелегкої праці багатьох спеціалістів авіакосмічної сфери.

12 квітня відзначали в тодішньому СРСР як День космонавтики з 1962 року, а в 1968-му свято отримало назву Всесвітнього дня авіації й космонавтики. Пізніше 12 квітня було проголошено ООН Міжнародним днем польоту людини в космос.

Як виникла ідея відзначати Всесвітній день авіації і космонавтики?

Людство завжди прагнуло розсунути межі можливого, зокрема, піднятися в небо. З давнини найвидатніші мислителі проектували літальні апарати, проте на практиці втілити цю мрію в реальність не вдавалося. Відчути політ людям вдалося лише у 1780-х роках завдяки повітряній кулі. Трохи пізніше з’явилися перші планери, а їхній розвиток заклав основи знань з аеродинаміки. 

Споріднені події:
🚀 Міжнародний день планетаріїв
🚀 День Плутона
🚀 День обертання Землі

Підпишіться на наші канали у Viber чи Telegram і ми нагадаємо вам про всі актуальні свята та події на кожен день.

Одним з перших вчених, натхненних польотами в космос, був Костянтин Ціолковський, який спроектував міжпланетну ракету в 1903 році.  І хоч до ракет було ще далеко, з моменту здійснення братами Райт їхнього знаменитого польоту розвиток авіації було вже не спинити. 

Спершу літаки використовували в основному у військових цілях під час Першої світової війни, згодом застосування їх значно розширилося — почалися вантажні та пасажирські перевезення. Вже в 1933 році було створено перший авіалайнер в сучасному розумінні — Boeing 247.

Авіація відіграла надзвичайно важливу роль в Другій світовій війні, з іншого боку й війна сприяла стрімкому розвитку цієї галузі. До прикладу, станом на 1939 рік США мали всього 300 літаків, а наприкінці війни авіабудівна промисловість країни виробляла 50 тисяч літаків на рік. Саме під час Другої світової в Німеччині, США, Великобританії та СРСР почалося виробництво реактивних літаків, а також застосування радарів.

Космічні перегони: СРСР vs США

Після закінчення війни між СРСР та США розгорілися так звані «космічні перегони». Уряди обох країн прагнули забезпечити свою космічну авіацію гідним фінансуванням та найкращими спеціалістами. В 1957 році завдяки конструкторському бюро Сергія Корольова в СРСР було здійснено запуск першої в світі міжконтинентальної балістичної ракети, а також першого штучного супутника нашої планети.  

Перед тим, як відправити в космос людину, проводилися експерименти з тваринами на борту космічних апаратів. В США використовували мавп, а в СРСР для цієї мети обрали собак. Першою та найвідомішою була собака на ім’я Лайка, яка, на жаль, загинула в ході польоту. Проте цей політ став доказом принципово можливого перебування живих створінь на орбіті. 

12 квітня 1961 року з космодрому Байконур ракетний носій «Восток» вивів на орбіту однойменний космічний корабель, на борту якого був 27-річний лейтенант Юрій Гагарін. Під час польоту, на протязі 1 години 48 хвилин, пілот підтримував зв’язок з Землею, вів спостереження з оглядових ілюмінаторів  та  контролював роботу механізмів космічного корабля. Після одного обороту навколо планети спусковий апарат приземлився в Саратовській області, а космонавт планово катапультувався  та приземлився з парашутом неподалік.

Політ Гагаріна міг стати лише другим, оскільки в США запуск корабля з людиною на борту планувався на березень 1961 року. Проте польоту завадили погодні умови і його вимушено перенесли на травень. Американець Алан Шеппард полетів в космос через місяць після Гагаріна, але на фоні тріумфу СРСР ця подія вже не виглядала  такою значною. Тому уряд США прийняв рішення сконцентрувати увагу на освоєнні Місяця. 

Незабаром, в серпні 1961 року, в СРСР було здійснено другий космічний політ — Герман Титов тоді провів у космосі добу; а також запуск одразу двох космічних кораблів — з Павлом Поповичем та Андріаном Ніколаєвим. В 1963 році в космос вперше відправили жінку — Валентину Терешкову. Наступного року було запущено корабель одразу з трьома космонавтами  — Феоктистовим, Єгоровим та Комаровим. 18 березня 1965 року Леонід Леонов став першим землянином, який побував у відкритому космосі. Кілька хвилин він знаходився назовні космічного корабля, проводячи відеозйомку та спостереження.

“Величезний стрибок для людства”

Наступним етапом в розвитку космічних польотів в СРСР стало створення орбітальної станції «Салют», а також багатоцільового космічного корабля під назвою «Союз», який міг виконувати зближення й стикування з іншими кораблями. В результаті в 1969 році став можливим довготривалий політ космонавтів Севастьянова й Ніколаєва, які перебували на орбіті 18 діб. 

1969-й також став роком появи людини на поверхні Місяця. 20 липня американський «Аполлон-11» спустився на земний супутник разом з двома астронавтами — Нілом Армстронгом та Базом Олдріном. Загалом США шість разів відправляли своїх астронавтів на Місяць. 

1975 рік ознаменувався першим міжнародним космічним польотом — радянський корабель «Союз-9» стикувався на орбіті з американським «Аполлоном». 

У 1980-х роках орбітальну станцію «Салют» змінила нова позаземна лабораторія — орбітальна станція «Мир». Ця станція функціонувала до середини 2000 року, на ній було проведено чимало довготривалих і коротких експедицій, а також розміщено наукове обладнання більш ніж 27 країн. Наступницею «Миру» стала Міжнародна космічна станція, збудована за участі 16 країн.

Всесвітній день авіації і космонавтики в історії

  • 1955
    Почалося будівництво космодрому «Байконур» на території тодішньої Казахської РСР.
  • 1960
    В Радянському Союзі створено Центр підготовки космонавтів та сформовано перший загін космонавтів.
  • 1961 12 квітня
    Космічним кораблем-супутником «Восток» з першим космонавтом на борту здійснено один оборот навкруги планети.
  • 1968
    Міжнародна авіаційна федерація прийняла на своїй Генеральній конференції рішення оголосити 12 квітня Всесвітнім днем авіації й космонавтики.
  • 1997
    Політ першого і наразі єдиного космонавта України часів незалежності — Леоніда Каденюка в складі американської команди астронавтів на шаттлі «Columbia».
  • 2011
    Генасамблеєю ООН 12 квітня проголошено Міжнародним днем польоту людини в космос.

Часті Питання та відповіді про Всесвітній день авіації і космонавтики

Яку висоту можна вважати початком космосу?

Космічний простір починається за межею земної атмосфери, але вона не має чіткої лінії, тому й не існує єдиної думки науковців про те, яку висоту вважати початком космосу. Проте Міжнародна авіаційна федерація реєструє польоти як космічні за умови висоти від 100 кілометрів.

Спеціалісти яких професій найчастіше залучені в аерокосмічну галузь?

«Найближчими» до космосу вважаються такі професії: космонавт, або астронавт; інженер-конструктор; інженер бортового обладнання; авіамеханік; астроном; космічний біолог; спеціаліст з космічної медицини. Останнім часом з’явилася професія менеджера з космічного туризму, а взагалі в космічній галузі є перспективи для найрізноманітніших спеціальностей.

Чим відрізняється аерокосмічна сфера від авіаційної?

Аерокосмічна інженерія походить від авіаційної, проте пов’язана з технологіями переміщення в космічному просторі. Тобто інженери авіації проектують літальні апарати для використання в межах земної атмосфери, а інженери аерокосмічної сфери займаються створенням літальної техніки як для атмосфери — літаків і гвинтокрилів, так і для космосу — ракет, супутників, пілотних і безпілотних космічних кораблів.

В чому полягає робота космонавтів чи астронавтів на борту космічного корабля?

Ці спеціалісти проводять хімічні, фізичні та біологічні дослідження на космічній станції та в умовах відкритого космосу, здійснюють випробування нової техніки, за потреби ремонтують бортове обладнання, запобігають аварійним ситуаціям. 

Скільки землян побувало в космосі за всю історію польотів?

Всього приблизно тисяча землян пройшли відбір та підготовку до космічних польотів, з них 568-ми людям станом на листопад 2020 року вдалося побувати в космосі. Частина з них здійснили космічні експедиції по кілька разів.

Як відзначати Всесвітній день авіації і космонавтики?

Цей день зазвичай не залишається поза увагою засобів масової інформації, які нагадують про найголовніші події в історії авіації й космонавтики, а також про видатних спеціалістів цієї галузі.

В Україні є кілька музеїв, присвячених космонавтиці — в Житомирі, Києві, Харкові та Дніпрі. 12 квітня — чудовий привід їх відвідати, особливо корисно зробити це разом з дітьми. Можна також сходити до планетарію чи ознайомитися з мобільними додатками для вивчення зоряного неба.

У Всесвітній день авіації й космонавтики не зайвим буде згадати легендарного Головного конструктора епохи перших космічних польотів за часів СРСР — Сергія Корольова, до речі, українця за походженням. Щоб більше дізнатися про життя людини, яка відкрила людям космос, можна переглянути цікаві фільми, наприклад, «Незламний. Шлях до мрії» або «П’ять смертей академіка Корольова». 

Якщо є така можливість, то прекрасною ідеєю відзначення цього свята стане політ, байдуже на чому — дельтаплан, повітряна куля чи невеликий літак подарують ні з чим незрівнянні відчуття й емоції, які запам’ятаються на все життя.

Чому важлива ця подія? 

Освоєння космосу важливе для багатьох сторін нашого життя —  науки, технологій, економіки та взагалі цивілізації. Космос досі є складним і загадковим  середовищем для людей, тому для космічної техніки використовуються найсучасніші технології та матеріали. 

Зазвичай всі ці найновіші досягнення знаходять своє застосування й на Землі. Наприклад, програма з освоєння Місяця в США сприяла комп’ютерній революції у всьому світі, а сонячні батареї, розроблені для космічних кораблів, призвели до появи сонячної енергетики.

З точки зору науки, вивчення космосу допомагає людству глибше пізнати світ, в якому воно живе. Наприклад, точне прогнозування спалахів на Сонці або наближення до Землі комет чи астероїдів надає більше впевненості та розуміння того, як космічні процеси можуть впливати на земне життя.

Існує думка, що витрати на космічні польоти перевищують користь від них, проте насправді це не так — космос є прибутковою сферою. Недарма останніми роками спостерігається надходження приватних інвестицій в розвиток космічних технологій та освоєння космосу. Наприклад, прибутковими є передача інформації, супутникові зйомки, завдяки яким існують Google-карти; супутникова навігація, яка є незамінною для мореплавства, авіації та систем безпеки.

Ще одна важлива причина освоєння космосу — прагнення людей розширити середовище свого існування, адже якщо технології скоро дозволять подорожувати за межами планети, чому б не обрати місце, яке в майбутньому може стати другою домівкою для землян, наприклад, в разі планетарної катастрофи.

Ну й зрештою — цікавість до непізнаного та прагнення особливої космічної романтики теж відіграють не останню роль. Бажання освоїти космос ніколи не залишить людство, адже передусім він дійсно може допомогти покращити життя на Землі.  

Коли будемо відзначати Всесвітній день авіації і космонавтики?

РікДатаДень тижня
202112 квітняПонеділок
202212 квітняВівторок
202312 квітняСереда
202412 квітняП’ятниця
202512 квітняСубота